Пластова система, Закон, гасла — дуже прості, легко зрозумілі. А проте криється в них глибокий зміст. В них свого роду практична життєва філософія, свій світогляд, спертий на вірі в життя, оптимізмі, ідеалізмі, альтруїзмі, життєрадісності.
Але ці, може по суті філософічні поняття, окреслені зовсім простими, навіть практичними вказівками цілої пластової системи. З них перша: Пластун є вірний Богові.
Глибиною свого змісту поставлена вона на чоло Головних Обов’язків пластуна. В ній передусім ідеалістичний погляд на світ: той каже вірити в Духа, який діє й рішає в історії людства; у вищий змисл життя, як той, що під владою матерії; у Провидіння, що над нами; у Творця всього світу.
Пласт вимагає релігійності й виховує для неї. Бо він цінить її силу, що дає життю глибину, гармонійність і моральні основи. Але Пласт не подає самої науки релігії; не вказує прямих шляхів служби Богові. Це діло Церкви, якої членом кожний окремий пластун.
Пласт не робить різниці між визнаннями, не ставить вище одного над друге. Навпаки, він вимагає від своїх членів повного пошанівку для кожного релігійного визнання; пластун має віддати таку шану другому визнанню, якої домагається від других для свого. Пласт не дозволяє теж на релігійну пропаґанду на зібраннях пластунів різних Церков.
Отже Пласт не вчить релігії, для цього він не покликаний. Але він, цілим своїм вихованням, створює основу релігійних почувань. Він вимагає активної релігійности за вказівкою своєї Церкви і послуху Їй. І він учить відчувати й подивляти красу й могутність Божого твору — Природи; він учить радіти світом і життям. Та понад усе, він учить любити й цінити Божий твір — Людину.
Він робить усе, щоб піднести її на висоти, кріпити її духа й тіло, помогти їй сповнити Творцем дане призначення. Він згідний з Божою наукою, коли каже й учить любити активно батьківщину, помагати ближньому, бути чесним, корисним громадянином чи бути все усміхненим і доброї гадки.
Так ось Пласт по-своєму вчить жити з Богом; він виховує людину для Бога. І в цьому суть.